Язык слукавить может - это точно,
Глаза - никак не могут, никогда.
Они - иль тупо смотрят в одну точку,
Иль странно бегают туда-сюда.
Язык - послушен мышцам, мышцы - воле.
Слукавить - приложить немного сил:
Придумать миф и обыграть - не более,
По ходу, может, что-то изменив.
Нет, я ввиду имею не предательство,
А "ложь во благо", как бы "для добра",
Что вроде "от худого укрывательство",
Да только все это - с огнем игра.
Ведь зеркало души - глаза, мы знаем,
И, хоть однажды, слышали о том.
Но от неправды сами же страдаем,
Пусть не сейчас, когда-нибудь потом.
Да, лучше правда, истина и верность -
Себе, друзьям, и Богу, и родным.
Прими что есть, прими, как неизбежность...
Не лги, но будь открытым, будь простым.
Язык слукавить может - это точно,
Глаза - никак не могут, никогда...
Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 5306 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
